Ваш партнер з управління врожайністю

Міжнародна акредитація ISO 17025

Рекомендації з системи внесення добрив

На основі результатів повного аналізу грунтів PLT надає розгорнуту рекомендацію про внесення мінеральних добрив, мікродобрив та засоби захисту рослин відповідно до показників родючості грунту, грунтових зон, сортів і попередників.

Азотні добрива

Внесення

Азотні добрива добре розчинні і легко переміщуються з грунтовою вологою. Варіанти внесення азотних добрив:

внесення врозкид,
внесення в ряд,
стрічкове внесення,
фоліарне внесення. Ефективність внесення залежить від багатьох факторів. Внесення врозкид може бути менш ефективним, ніж стрічкове або внесення при посіві. Максимальна доза, яка може бути доцільно розміщена при рядковому внесенні залежить від:
культури,
вологості грунту,
типу грунту (глина і зміст органічної речовини),
виду добрива,
інтервалу ряду,
відстані між насінням.

Час застосування

Зазвичай осінь є підходящим часом для внесення азотних добрив. Однак на надмірно вологих ґрунтах можуть відбуватися істотні втрати внесеного восени азоту. Внесення добрив врозкид на початку осені також може викликати втрати азоту. Внесення азоту пізньої осені у вигляді амонію значно зменшить втрати. У процесі досліджень, проведених в областях з великою кількістю опадів, внесення азотних добрив навесні врозкид показало хороші результати в межах короткого періоду часу. При цьому обмежується можливість втрат нітратного азоту добрив (а також нітратів, що утворюються при нітрифікації амонійних, аміачних форм азотних добрив і сечовини) внаслідок вимивання і міграції з кореневого шару грунту. На важких грунтах в районах з обмеженою кількістю опадів в осінньо-зимовий період амонійні тверді, рідкі аміачні добрива та сечовину можна вносити з осені.

Вологість грунту

Добрива необхідно розташовувати в грунті так, щоб вони знаходилися у вологому шарі грунту в зоні активної діяльності кореневої системи рослин (15 - 25 см), так як при дрібному закладення добрив і при поверхневому внесенні без закладення (0 - 5 см) вони будуть знаходитися в верхньому висушеному шарі грунту над кореневою системою рослин і не дадуть очікуваного ефекту.

Крім того, треба знати, що внесені в грунт мінеральні добрива можуть залишатися в місці їх внесення (закладки) і пересуватися в різних напрямках. Живильні речовини добрив зазвичай переміщаються в грунті разом з водою, причому на їх пересування впливають як властивості грунту, так і природа самих добрив. Так, на важких глинистих і суглинних грунтах добрива пересуваються набагато повільніше, ніж на легких піщаних ґрунтах, тому на останніх більша небезпека вимивання поживних елементів за межі кореневого шару. З огляду на це, глинисті грунти удобрюють рідше, ніж піщані, використовуючи при цьому максимальні рекомендовані дози. Легкі грунти удобрюють частіше, але меншими дозами, тобто одну і ту ж дозу добрив на глинистих ґрунтах вносять за один прийом, а на піщаних - в два-три прийоми.

Польова мінливість (умови рельєфу)

На горбистій місцевості часто зустрічаються сухі і еродовані ділянки. Низька вологість грунту, низький рівень органічної речовини і наявність вільного вапна роблять ці області дуже чутливими до внесення азоту в рядок при посіві. Доза азотних добрив на таких ділянках часто буває менше, ніж на все інше поле. Відповідно, оптимальна доза для всього поля буде залежати від дози добрив для найбільш чутливих ділянок даної місцевості.

Культура

Зернові культури краще реагують на внесення азоту в рядок з насінням, ніж ріпак, гірчиця і льон. Овес краще реагує на внесення азоту, ніж ячмінь, який в свою чергу краще реагує, ніж пшениця. Ріпак краще реагує на внесення азоту, ніж льон.

Глибина посіву та якість насіння

Насіння низької якості і надмірна глибина посіву роблять культуру більш вразливою по відношенню до азотних добрив. Використання насіння з високим відсотком проростання дає більш швидку появу сходів і зменшує можливість пошкодження від внесення добрива.

Види азотних добрив

Нітрат амонію (34-0-0)

містить азот в аммонийной і нітратної формі,
схильний до менших втрат при випаровуванні, ніж сечовина,
використовується з фосфатом амонію для одержання загального (змішаного) добрива виду 23-23-0 і 26-13-0.

Сульфат амонію (21-0-0-24S; 20-0-0-24S; 19-3-0-22S)

містить сірку у вигляді сульфату (22-24%), який знаходиться в доступній для рослини формі,
використовується для прямого внесення,
гранульовані добрива виду 20-0-0-24S, або 19-3-0-22S більше підходять для змішування, ніж 21-0-0-24S,
менш схильний до втрат при випаровуванні, якщо внесений на грунтах з кислотністю, рівний 7.5 і вище. Сечовина (46-0-0)
містить максимальну концентрацію азоту всіх сухих азотних добрив,
використовується для прямого внесення в об'єднанні з фосфатом,
більш схильна до втрат при випаровуванні, ніж нітрат амонію. Істотні втрати можуть статися при застосуванні в теплих сухих умовах на піщаних грунтах і на лужних грунтах (pH грунту 7.5 або вище).

Безводний аміак (82-0-0)

підходить для осіннього або весняного внесення для однорічних культур,
вноситься в ґрунт на глибину 8-15 см,
фізичний стан - рідина під тиском. Можливі втрати при внесенні в грунт. Нітрат амонію (28-0-0)
водний розчин нітрату амонію (34-0-0) і сечовини (46-0-0),
може бути внесений за допомогою розпилювача.

Фосфорні добрива

Добрива фосфору менш рухливі в грунті, ніж азотні добрива. Внесення фосфату в кореневу систему однорічних культур, що розвиваються є ефективним. Внесення врозкид менш ефективно, ніж внесення при посіві. Внесення врозкид має бути розділене на два-чотири прийоми від загальної рекомендованої дози. Основне фосфорно-калійне добриво вносять переважно восени і закладають під глибоку зяблеву оранку. При цьому добрива потрапляють в більш вологий шар грунту, де розвивається основна маса діючих коренів. При глибокому закладенні елементи живлення з добрив краще використовуються рослинами і дають більший ефект. Особливе значення має глибоке закладення фосфорного добрива, оскільки фосфор в грунті в результаті хімічного зв'язування практично не пересувається. Реакція на внесене фосфорне добриво може бути не такою швидкою, внаслідок повільного руху фосфору в кореневій зоні. Зазвичай позитивну дію фосфорних добрив проявляється через рік після внесення.

Види фосфорних добрив

Моноаммоній фосфат (11-51-0, 12-51-0, 11-55-0)

одне з найпростіших і доступних добрив фосфору,
використовується як одиночне добриво, так і в суміші з добривами азоту, для отримання різних добрив виду 16-20-0, 23-23-0, 27-27-0, і 26-13-0. Існують також і інші фосфорні добрива, такі як: діаммоній фосфат (18-46-0), монокальцій фосфат або потрійний суперфосфат (0-45-0), розчин поліфосфатів амонію (10-34-0), розчин моноаммоній фосфату (30 жовтня -0) і ін.

Калійні добрива

Калій доступніший рослині в грунті, ніж фосфор, але для однорічних культур, добрива калію більш ефективні при внесенні в рядок при посіві. Максимальна кількість, яке може бути внесено при посіві для хлібних злаків - 40 кг / га. Для культур, таких як ріпак або льон, максимальна безпечна доза - 20 кг / га. Внесення врозкид може бути здійснено восени або навесні. На легких ґрунтах, що володіють малою ємністю поглинання, калійні добрива доцільно (щоб уникнути втрат калію від вимивання) вносити разом з азотними добривами навесні під культивацію, а під просапні культури частина цих добрив переносити в підгодівлю.

Види калійних добрив

Поташ (0-0-60, 0-0-62) Найбільш часто використовується калійне добриво, використовується для безпосереднього внесення або в сумішах з добривами фосфору й азоту, для отримання добрив виду 10-30-10, 8-24-24, 13-13-13 і т.д.

Добрива сірки

Сірка у вигляді сульфату досить легко стає доступною у вологому грунті. Тому добрива сірки можна вносити як врозкид, так і стрічковим способом. Елементна сірка і гіпс також можуть використовуватися як добриво сірки.

Джерела добрив сірки

Сульфат амонію (21-0-0-24S, 20-0-0-24S, 19-3-0-22S) Містить 22-24% сірки у вигляді сульфату, зазвичай використовується в суміші з азотними добривами, комбінується з фосфатом амонію для одержання добрива виду 16-20-0-14S або сечовиною - 34-0-0-11S.

Суміш сечовини і сульфату амонію (34-0-0-11S)

Містить 11% сірки у вигляді сульфату, краща для використання на кислих грунтах, в яких можливий дефіцит сірки. Суміш фосфату амонію і сульфату амонію (16-20-0-14S, 17-20-0-15S) Проводиться з фосфату амонію і сульфату амонію, застосовується як разове внесення азоту, фосфору і сірки в одному добриві.

Сірчаний бентоніт (90% S)

Елементне сірчане добриво, Гранульований продукт, який може бути змішаний з іншими добривами (крім нітрату амонію). Елементна сірка повинна бути перетворена в сульфат (доступна для рослин форма). Перетворення в форму сульфату проводиться бактеріями грунту і вимагає декількох місяців в теплих, вологих ґрунтах.

Гіпс (CaSO4 * 2H2O)

Містить 18% сірки у вигляді сульфату Не так добре розчинний, як сульфат амонію. Застосовується як разове внесення кальцію і сірки в одному добриві.

Послуги

Про компанію