На основі результатів повного аналізу ґрунтів PLT надає розгорнуту рекомендацію щодо внесення мінеральних добрив, мікродобрив та засобів захисту рослин відповідно до показників родючості ґрунту, ґрунтових зон, сортів та попередників.

Рекомендації з внесення добрив

Кожен спосіб внесення добрив має своє призначення. Для найбільш повного забезпечення рослин елементами живлення протягом всього періоду вегетації необхідно правильно поєднувати різні способи внесення добрив. Поєднання способів внесення визначається особливостями розвитку та живлення культур, агротехнікою і ґрунтово-кліматичними умовами. Також економічно вигідно поєднувати внесення добрив з іншими агротехнічними прийомами обробітку культури.

Азотні добрива

Внесення

Азотні добрива добре розчинні і легко переміщуються з ґрунтовою вологою. Варіанти внесення азотних добрив:

  • внесення врозкид,
  • внесення в ряд,
  • стрічкове внесення,
  • фоліарне внесення.

Ефективність внесення залежить від багатьох факторів. Внесення врозкид може бути менш ефективним, ніж стрічкове або внесення при посіві. Максимальна доза, яка може бути доцільно розміщена при рядковому внесенні, залежить від:

  • культури,
  • вологості ґрунту,
  • типу ґрунту (глина і зміст органічної речовини),
  • виду добрива,
  • інтервалу ряду,
  • відстані між насінням.
Час застосування

Зазвичай осінь є підходящим часом для внесення азотних добрив. Однак на надмірно вологих ґрунтах можуть відбуватися істотні втрати внесеного восени азоту. Внесення добрив врозкид на початку осені також може викликати втрати азоту. Внесення азоту пізньої осені у вигляді амонію значно зменшить втрати. У процесі досліджень, проведених в областях з великою кількістю опадів, внесення азотних добрив весною врозкид показало хороші результати в межах короткого періоду часу. При цьому обмежується можливість втрат нітратного азоту добрив (а також нітратів, що утворюються при нітрифікації амонійних, аміачних форм азотних добрив і сечовини) внаслідок вимивання і міграції з кореневого шару ґрунту. На важких ґрунтах в районах з обмеженою кількістю опадів в осінньо-зимовий період амонійні тверді, рідкі аміачні добрива та сечовину можна вносити з осені.

Вологість ґрунту

Добрива необхідно розташовувати в ґрунті так, щоб вони знаходилися у вологому шарі ґрунту в зоні активної діяльності кореневої системи рослин (15-25см), так як при дрібному закладенні добрив і при поверхневому внесенні без закладення (0-5см) вони будуть знаходитися у верхньому висушеному шарі ґрунту над кореневою системою рослин і не дадуть очікуваного ефекту.

Крім того, треба знати, що внесені в ґрунт мінеральні добрива можуть залишатися в місці їх внесення (закладення) і пересуватися в різних напрямках. Живильні речовини добрив зазвичай переміщаються в ґрунті разом з водою, причому на їх пересування впливають як властивості ґрунту, так і природа самих добрив. Так, на важких глинистих і суглинних ґрунтах добрива пересуваються значно повільніше, ніж на легких піщаних ґрунтах, тому на останніх більше небезпека вимивання поживних елементів за межі кореневого шару. З огляду на це, глинисті ґрунти удобрюють рідше, ніж піщані, використовуючи при цьому максимальні рекомендовані дози. Легкі ґрунти удобрюють частіше, але меншими дозами, тобто одну і ту ж дозу добрив на глинистих ґрунтах вносять за один прийом, а на піщаних - в два-три прийоми.

Польова мінливість (умови рельєфу)

На горбистій місцевості часто зустрічаються сухі і еродовані ділянки. Низька вологість ґрунту, низький рівень органічної речовини і наявність вільного вапна роблять ці області дуже чутливими на внесення азоту в рядок при посіві. Доза азотних добрив на таких ділянках часто буває меншою, ніж на все інше поле. Відповідно, оптимальна доза для всього поля буде залежати від дози добрив для найбільш чутливих ділянок даної місцевості.

Культура

Зернові культури краще реагують на внесення азоту в рядок з насінням, ніж ріпак, гірчиця і льон. Овес краще реагує на внесення азоту, ніж ячмінь, який в свою чергу краще реагує, ніж пшениця. Ріпак краще реагує на внесення азоту, ніж льон.

Глибина посіву та якість насіння

Насіння низької якості і надмірна глибина посіву роблять культуру більш вразливою по відношенню до азотних добрив. Використання насіння з високим відсотком проростання дає більш швидку появу сходів і зменшує можливість пошкодження від внесення добрива.

Види азотних добрив
Нітрат амонію (34-0-0)
  • містить азот в амонійній і нітратній формі,
  • схильний до менших втрат при випаровуванні, ніж сечовина,
  • використовується з фосфатом амонію для одержання загального (змішаного) добрива виду 23-23-0 і 26-13-0
Сульфат амонію (21-0-0-24S; 20-0-0-24S; 19-3-0-22S)
  • містить сірку у вигляді сульфату (22-24%), який знаходиться в доступній для рослини формі,
  • використовується для прямого внесення,
  • гранульовані добрива виду 20-0-0-24S, або 19-3-0-22S більше підходять для змішування, ніж 21-0-0-24S,
  • менш схильний до втрат при випаровуванні, якщо внесений на ґрунтах з кислотністю, що дорівнює 7.5 і вище. Сечовина (46-0-0)
  • містить максимальну концентрацію азоту серед усіх сухих азотних добрив,
  • використовується для прямого внесення в об'єднанні з фосфатом,
  • більш схильна до втрат при випаровуванні, ніж нітрат амонію. Істотні втрати можуть статися при застосуванні в теплих сухих умовах на піщаних ґрунтах і на лужних ґрунтах (pH ґрунту 7.5 або вище).
Безводний аміак (82-0-0)
  • підходить для осіннього або весняного внесення для однорічних культур,
  • вноситься в ґрунт на глибину 8-15 см,
  • фізичний стан - рідина під тиском. Можливі втрати при внесенні в ґрунт. Нітрат амонію (28-0-0)
  • водний розчин нітрату амонію (34-0-0) і сечовини (46-0-0),
  • може бути внесений за допомогою розпилювача.
Фосфорні добрива


Добрива фосфору менш рухливі в ґрунті, ніж азотні добрива. Внесення фосфату в кореневу систему однорічних культур, що розвиваються, є найефективнішим. Внесення врозкид менш ефективно, ніж внесення при посіві. Внесення врозкид має бути розділене на два-чотири прийоми від загальної рекомендованої дози. Основне фосфорно-калійне добриво вносять переважно восени і закладають під глибоку зяблеву оранку. При цьому добрива потрапляють в більш вологий і менш пересихаючий шар ґрунту, де розвивається основна маса діючих коренів. При глибокому закладенні елементи живлення з добрив краще використовуються рослинами і дають більший ефект. Особливе значення має глибоке закладення допосівного фосфорного добрива, оскільки фосфор в ґрунті внаслідок хімічного зв'язування практично не пересувається.

Чутливість на внесене фосфорне добриво може бути не такою швидкою, внаслідок повільного руху фосфору в кореневій зоні. Зазвичай позитивна дія фосфорних добрив проявляється через рік після внесення.

Види фосфорних добрив

Моноаммоній фосфат (11-51-0, 12-51-0, 11-55-0)
  • одне з найпростіших і доступних добрив фосфору,
  • використовується як одиночне добриво, так і в суміші з добривами азоту, для отримання різних добрив виду 16-20-0, 23-23-0, 27-27-0, і 26-13-0.

Існують також і інші фосфорні добрива, такі як: діаммоній фосфат (18-46-0), монокальцій фосфат або потрійний суперфосфат (0-45-0), розчин поліфосфатів амонію (10-34-0), розчин моноаммоній фосфату (10 30-0) і ін.

Калійні добрива

Калій доступніший рослині в ґрунті, ніж фосфор, але для однорічних культур, добрива калію більш ефективні при внесенні в рядок при посіві. Максимальна кількість, яка може бути внесена при посіві для хлібних злаків - 40 кг / га. Для культур, таких як ріпак чи льон, максимальна безпечна доза - 20 кг / га. Внесення врозкид може бути здійснене восени або навесні. На легких ґрунтах, що володіють малою ємністю поглинання, калійні добрива доцільно (щоб уникнути втрат калію від вимивання) вносити разом з азотними добривами навесні під культивацію, а під просапні культури частину цих добрив переносити в підгодівлю.

Види калійних добрив

Поташ (0-0-60, 0-0-62)

Найбільш часто використовуване калійне добриво, Використовується для безпосереднього внесення або в сумішах з добривами фосфору й азоту, для отримання добрив виду 10-30-10, 8-24-24, 13-13-13 і т.д.

Добрива сірки

Сірка у вигляді сульфату досить легко стає доступною у вологому ґрунті. Тому добрива сірки можна вносити як врозкид, так і стрічковим способом. Елементна сірка і гіпс також можуть використовуватися як добрива сірки.

Джерела добрив сірки

Сульфат амонію (21-0-0-24S, 20-0-0-24S, 19-3-0-22S)

Містить 22-24% сірки у вигляді сульфату, Зазвичай використовується в суміші з азотними добривами, комбінується з фосфатом амонію для одержання добрива виду 16-20-0-14S або з сечовиною - 34-0-0-11S.

Суміш сечовини і сульфату амонію (34-0-0-11S)

Містить 11% сірки у вигляді сульфату, Краща для використання на кислих ґрунтах, в яких можливий дефіцит сірки.

Суміш фосфату амонію і сульфату амонію (16-20-0-14S, 17-20-0-15S)

Проводиться з фосфату амонію і сульфату амонію, Застосовується як разове внесення азоту, фосфору і сірки в одному добриві.

Сірчаний бентоніт (90% S)

Елементне сірчане добриво, Гранульований продукт, який може бути змішаний з іншими добривами (крім нітрату амонію). Елементна сірка повинна бути перетворена в сульфат (доступна для рослин форма). Перетворення в форму сульфату проводиться бактеріями ґрунту і вимагає декількох місяців в теплих, вологих ґрунтах.

Гіпс (CaSO4 * 2H2O)

Містить 18% сірки у вигляді сульфату Не так добре розчинний, як сульфат амонію. Застосовується як разове внесення кальцію і сірки в одному добриві.

 

Зворотній зв’язок

Дякуємо Вам за інтерес, проявлений до PLT. Якщо у Вас є запитання,
будь ласка, зв’яжіться з нами через форму